Ринок праці сьогодні: акцент на самоосвіту
HR-менеджери, блогери, event-менеджери. Чому ці професії стають популярними та як їх освоїти
Нині українські виші геть не встигають за сучасними тенденціями в освіті. Студенти вивчають одне, а ринок праці диктує зовсім інше. Тож стати HR-менеджером, event-менеджером чи блогером може людина, яка вивчала журналістику, економіку, філологію або ж взагалі не має диплому про вищу освіту. Тож самоосвіта у сучасному світі є куди важливішою, аніж папірець про закінчення вишу.
Підбір персоналу
Потреба у HR-менеджерах виникла через зміну свідомості сучасного покоління. Тепер люди не працюють все життя на одній роботі, як це було ще 30-50 років тому, розповіла “Львівській Пошті” Софія Марич, HR-менеджер компанії TechMagic.
“Сьогодні роботодавці борються за професійні кадри, а спеціалісти обирають найкращі пропозиції, звертають увагу на умови праці: офіс, соціальний пакет, ставлення керівників до людей тощо. Тож професія HR-менеджера нині неабияк популярна. Щораз більше власників бізнесу розуміють важливість цієї професії, тож шукають кваліфіковану людину на цю посаду”, – каже Софія Марич.
HR-менеджер – це людина, яка займається навчанням, розвитком, адаптацією персоналу, допомагає компанії та керівникам побудувати міцні зв’язки з працівниками, а працівникам почуватись задоволеними на робочому місці, розповідає співрозмовниця.
“Обов’язки та роль HR-менеджера можуть відрізнятися залежно від сфери діяльності компанії та країни. Наприклад, у США “ейчари” слідкують ще й за тим, щоб на роботі не порушували права інших людей. Маю на увазі расову, гендерну дискримінацію. В Україні ж “ейчар” може виконувати функцію як офіс-менеджера, event-менеджера, так і керівника – все залежить від компанії. Що ж стосується навчання на “ейчара”, то у Львові є курси. Здебільшого вони тривають близько трьох місяців. Однак на цьому навчання не зупиняється. Оскільки HR-менеджер працює з людьми, то завжди є куди розвиватись. Потрібно постійно читати фахову літературу, відвідувати тренінги, конференції, проходити онлайн-курси тощо”, – наголошує Софія Марич.
З її слів, також важливо мати бажання розвиватись і знайомих, які вже працюють у цій сфері, тож можуть щось підказати, порекомендувати.
Організація подій
Професія event-менеджера стрімко розвивається в Україні. Сьогодні дуже змінилися вподобання людей та їхнє бачення на проведення подій, розповідає Віта, event-менеджер у одній львівській компанії.
“Якщо колись люди замовляли лише кенді-бар та фотозону, то тепер приділяють більше часу організації, оформленню та кожній дрібничці. Загалом професія event-менеджера полягає у тому, що він повністю займається процесом організації події, починаючи від першої зустрічі з клієнтом та закінчуючи завершенням свята. Окрім оформлення столів, декорацій, event-менеджер відповідає повністю за все, що відбувається на святі: приїзд фотографа, музикантів, видачу страв тощо”, – каже Віта.
Зазвичай люди замовляють організацію днів народжень, хрестин, корпоративів та, звісно, весіль, розповідає співрозмовниця.
“Ранок event-менеджерів починається з того, що вони їдуть на інший кінець міста, щоб придбати ту чи іншу річ, яка буде певним елементом, дрібничкою під час створення фотозони, наприклад. Здавалося б, що це важко, але насправді робота цікава, бо до кожного клієнта потрібно вміти знайти підхід, визначити, що його зацікавить, а що ні. Тішить, що в Україні професія event-менеджера розвивається, але, звісно, є певні нюанси. Річ у тім, що ринок перенасичений аматорами, котрі називають себе агентствами, а насправді просто шаблонно штампують події, змінюючи кольори прапорців на кексах та скатертини на столах”, – наголошує Віта.
З її слів, здобути професію event-менеджера можна на курсах, які організовують, власне, event-агенства. Біда в тому, що ці курси нині закінчує багато людей, а роботи на всіх бракує.
Блогери vs лідери думок
Із розвитком інтернету лідери думок змогли нести корисну інформацію в маси, а також з’явилась нова течія – блогери, розповіла “Львівській Пошті” Христина Палій, smm-менеджер, працює з блогерами, веде власний блог.
“Блогери – це люди, які свого часу робили гарні світлини для Instagram, знімали відео на різні теми для YouTube. З часом кількість користувачів на обох ресурсах почала збільшуватись, тож блогери ставали популярнішими. Сьогодні в Україні, зокрема у Львові, працює досить багато блогерів. Їхня робота полягає у щоденному, щогодинному та ледь не щохвилинному висвітленні свого життя. Вони фотографуються, знімають відео, придумують цікавий контент для своїх читачів. Як вони заробляють? На рекламі. Smm-ники та маркетологи зацікавлені у співпраці з блогерами, щоб рекламувати, просувати свій товар”, – каже Христина Палій.
Не варто називати лідерів думок блогерами. Їх це ображає, наголошує співрозмовниця.
“Лідери думок – це люди, які не просто висвітлюють кожен свій крок, покупку в сторіз. Це люди, які насамперед розповідають про важливі речі. Вони є професіоналами у своїй справі. Скажімо, є люди, які ведуть блог про правильне харчування або спорт, або про просування у соцмережах (SMM). Ці люди повинні мати відповідну освіту, підтвердження того, що до їхньої думки можна прислухатися. З лідерами думок також можна співпрацювати, домовлятись про рекламу. Однак вони можуть рекламувати виключно той товар, що стосується теми їхнього блогу. Наприклад, фітнес-тренер може рекламувати різні суперфуди, енергетичні батончики тощо. Також лідери думок можуть бути амбасадорами різних брендів”, – розповідає Христина Палій.
З її слів, багато людей недооцінює роботу блогерів. Мовляв, у них проста робота, береш і знімаєш усе, що навколо.
“Насправді блогерство можемо вважати професією, яка по-перше, приносить хороші гроші, а по-друге, має важливий вплив на суспільство, зокрема, на дітей, оскільки цільова аудиторія блогерів – це діти віком від 6 до 14 років. Звісно, у блогерів є й старші підписники, але їх дещо менше. Тому неабияк важливо, щоб блогери слідкували за тим, що вони говорять і роблять. Бо діти в такому віці можуть сприйняти будь-яку дію, позитивну чи негативну, як норму. Публічна людина вживає погані слова, то й мені можна, може подумати дитина. Тому важливо, щоб блогери усвідомлювали, що їхнє завдання не просто наробити багато класних фотографій і взяти гроші за рекламу. Потрібно ще й донести щось хороше та корисне до своїх читачів”, – наголошує Христина Палій.
Професії майбутнього
Сучасні технології настільки швидко змінюють світ, що для комфортного та безпечного життя у ньому потрібні абсолютно нові спеціальності та професії. Osvitoria.media склала список спеціальностей, які, за прогнозами фахівців, будуть затребуваними уже найближчим часом.
Сіті-фермер. Урбанізація світу та ущільнення житлових умов призводять до створення вертикальних ферм. Це автономні екологічні конструкції, що дають змогу вирощувати рослини та розводити тварин у межах міста – на дахах та у приміщеннях хмарочосів. Згодом з’явиться попит на фахівців, що зможуть облаштувати та обслуговувати такі агропромислові господарства. Перша комерційна вертикальна ферма з’явилася ще у 2012-ому в Сінгапурі. Зараз такі ферми почали будувати у США, Франції, Китаї та ОАЕ.
Дизайнер емоцій. Дослідники стверджують, що вже за чотири-шість років багато підприємств у найрізноманітніших галузях захочуть мати в штаті фахівців, що водночас обізнані у психології, фізіології та соціології. І можуть не тільки проаналізувати реакцію аудиторії, а й змоделювати її. Дизайнер емоцій повинен буде передбачити, як споживач сприйме той чи інший товар або контент сайту. Його завдання – знаходити методи впливу на споживачів через конкретні органи відчуття та виводити їх на певні емоції та дії.
Проектувальник особистої безпеки. Звичайного страхування від нещасних випадків та хвороб людям майбутнього буде недостатньо. Вони захочуть їх передбачити та попередити. Тут і прийде на допомогу фахівець, що оцінює і проектує життя людини, урахувавши можливі ризики: від генетичної схильності до певних захворювань до ймовірності аварій і того, що людина стане жертвою злочину.
IT-генетик. Ця професія вже існує, однак масового поширення, за прогнозами, набуде у найближче десятиліття. Методику внесення змін у генетичний апарат для боротьби із захворюваннями зараз тестують переважно на тваринах. Однак вже є успішні випадки генотерапії людей. У майбутньому IT-генетики зможуть складати індивідуальні плани лікування, а також запобігати хворобам на ранній стадії. Поширяться аналіз сімейних карт і дослідження невиліковних генетичних мутацій.
Дизайнер віртуальних світів. За три-п’ять років значно збільшиться кількість охочих подорожувати віртуальними світами. Це будуть не тільки геймери, а й звичайні люди, які зможуть віртуально відвідати інші країни або, наприклад, концерт, де не можуть бути фізично. Для втілення цих можливостей потрібен дизайнер віртуальних світів. Він має водночас володіти здібностями художника і програміста. А також розуміти потреби тих, хто буде віртуально відпочивати чи навіть жити.
