Роль навчальної мотивації в системі професійно-технічної освіти
Підвищення ефективності навчання та оптимізація пізнавальної діяльності слухачів – одне із основних завдань сучасної профтехосвіти. При цьому неабияке значення мають такі чинники як висока мотивація й прагнення осіб до здобуття нових відомостей. Саме вони відіграють визначну роль під час освоєння знань та умінь, тому в педагогіці та психології цим аспектам приділяється особлива увага.
У процесі передання іншим сукупних відомостей із будь-якої галузі неодмінно виникає питання: які саме мотиви впливають на успішне засвоєння теоретичного та практичного матеріалу, яким чином підвищити якість навчання. Психологічні дослідження динаміки мотивації свідчать про те, що зазвичай рівень опанування тією чи іншою інформацією залежать від віку тих, хто навчається. Приміром, у роки юнацтва провідну роль відіграє самоствердження, саморозвиток і самовдосконалення. Попри безумовну цінність виключно пізнавальної складової, не можна нехтувати й зовнішніми мотивами. Недарма С. Л. Рубінштейн зазначив, що «безпосередній і опосередкований інтерес до навчання виявляються до такої міри взаємопов’язаними, що очевидною стає неможливість суто зовнішнім чином їх протиставляти».
За результатами психолого-педагогічного моніторингу можна сформувати структуру мотивів, від яких залежить успіх у навчанні. Йдеться про ієрархічну систему зовнішніх і внутрішніх підстав, які визначають спрямованість, інтенсивність й особистісну схильність слухачів до пізнання нового. До внутрішніх відносять спонукання, тобто отримання задоволення від збагачення знаннями. До такого типу належить пізнавальний мотив, а також самодетермінація та самовдосконалення. Пізнавальний мотив – це прагнення осягнути розумом конкретні явища, поглибити рівень знань у певній галузі. Самодетермінація – це здатність особи визначити свою поведінку та взаємодію з оточенням, а самовдосконалення – бажання підвищити компетенцію, фахову майстерність чи ефективність роботи.
Успішність навчальної діяльності значною мірою залежить від кількості та співвідношення зазначених вище мотивів. При цьому слід погодитись з Є. П. Ільїним, котрий свого часу сказав, що, «чим більше компонентів зумовлює цю діяльність, тим більшим є мотиваційне напруження слухача».
У слухачів з високим рівнем мотивації пізнавальний інтерес, прагнення до особистісного самовдосконалення та самодетермінації підкріплені усвідомленням важливості навчання, його цінності як засобу самоствердження, досягнення успіхів у професійній сфері, особистісного визнання. Така аудиторія відзначаються активністю, дієвістю й зазвичай досягає кращих результатів.
Особам з низьким ступенем мотивації притаманні слабкі соціальні, пізнавальні, внутрішні та зовнішні стимули до навчання. У них домінує негативне ставлення до освіти, бажання уникнути неприємних емоційних переживань, що пов’язані з процесом засвоєння знань. Такі слухачі пасивні, не здатні до самоорганізації, тому вимагають постійного контролю та уваги викладачів і, як наслідок, їхні успіхи доволі посередні.
Завдання будь-якого педагогічного колективу – якомога повніше передати своїм підопічним потрібні відомості чи навички. І для цього необхідно задіяти увесь мотиваційний потенціал шляхом організації цікавих тренінгів, он-лайн конференцій, майстер-класів, вебінарів, навчальних модулів, зустрічей з непересічними особистостями чи оглядів інноваційних досягнень у різних галузях виробництва. Адже навчання для одних – це з користю проведений час, для інших – засіб від депресії, а для декого – єдиний шанс кардинально змінити своє життя, професію та спосіб заробітку грошей.
Оксана Чайковська,
практичний психолог Львівського центру профтехосвіти
Державної служби зайнятості
