Дуальна освіта: як це працює?
Тільки 20% українських випускників шкіл йдуть в профтехучилища. На ринку праці співвідношення протилежне – робочих вакансій значно більше. Але навіть тим 20% випускників, які отримують робітничу спеціальність, доводиться вчитися в умовах минулого століття – на морально застарілій техніці, за програмами, які не відповідають вимогам часу і роботодавців. EtCetera з’ясовував, як дуальна освіта може вирішити цю проблему.
ФАКТ. Уряд затвердив Концепцію дуальної освіти, яка об’єднає навчання і роботу в області професійної та вищої освіти. Відповідний документ прийняли на засіданні КМУ 19 вересня 2018 року. На презентації концепції дуальної освіти міністр Лілія Гриневич підкреслила, що новий формат навчання допоможе вирішити проблему зношеності обладнання в навчальних закладах і включити роботодавців у процес підготовки майбутніх співробітників.
КОНЦЕПЦІЯ дуальної освіти стала результатом тривалих обговорень між експертами, роботодавцями, навчальними закладами та органами влади. Вона передбачає наступні кроки:
– модернізація освітніх програм;
– підвищення якості підготовки фахівців;
– зближення освіти до вимог ринку праці;
– посилення ролі та впливу роботодавців на освіту;
– підвищення мотивації до навчання серед учнів і студентів;
– зростання рівня зайнятості молоді;
– скорочення адаптаційного періоду випускників на роботі;
– підвищення конкурентоспроможності працівників.
Важливим є те, що в концепції закріплені зобов’язання всіх трьох сторін: навчального закладу, роботодавця і здобувача освіти.
РОЛЬ РОБОТОДАВЦЯ. Найважливіше в дуальній освіті – це зміна ролі роботодавця в освітньому процесі. Зараз він бачить майбутнього співробітника в дії під час навчальної практики, але ніяк не може вплинути на його освіту в цілому, а потім «отримує» вже «готового працівника» таким, яким його «зробило» училище, і перший час переучує «під себе».
У дуальній освіті роботодавець грає не меншу роль, ніж викладачі навчального закладу. Від нього залежить до 50% кредитів (оцінки) студента – за навчання біля верстата, тобто фактично на робочому місці. А за словами Лілії Гриневич, в українській дуальній освіті роботодавець буде ще й брати участь у відборі студентів для своїх програм.
КОМУ ЦЕ ПОТРІБНО? У Міністерстві впевнені, що в сфері профтехосвіти немає спеціальностей, в яких досить лише теоретичних знань для отримання професії. У відомстві підрахували, що матеріально-технічна база українських профтехучилищ застаріла на 60-100%. Це означає, що зараз неможливо підготувати професіонала, який буде потрібен підприємствам. Першою чергою це відноситься до виробничої, аграрної та ІТ сфер. Студенти цих напрямів більшою мірою потребують практики, аніж теорії, але немає обладнання, на якому вони могли б відпрацьовувати практичні навички.
НЕ ПЕРШІ. Дуальна освіта як спосіб навчання (50/50 теорія в навчальному закладі і практика на виробництві) вперше було випробувано в Німеччині в 1970-х роках. У країні підрахували, що для отримання теоретичних знань студенту достатньо 1-2 днів теоретичної підготовки на тиждень. Увесь інший час краще відводити роботі на підприємстві.
Цю німецьку систему, що об’єднує державну професійну школу з виробничим навчанням, взяли за зразок і використовували багато країн для реформи власних систем освіти: Канада, Австрія, Швейцарія та інші європейські країни.
Сьогодні в Німеччині практично всі великі виробники мають свої навчальні центри. Вони працюють за принципом дуальної освіти: теорію студенти вивчають в своїх навчальних закладах, а практикуються в центрах при великих компаніях: Siemens (виробник електроніки, транспорту і медобладнання) і SKF (найбільший у світі виробник підшипників, систем змащення і мехатроніки).
ТЕЖ МОЖЕМО. В Україні в окремих навчальних закладах також зустрічаються приклади дуальної освіти. Це стосується багатьох ПТУ, які розташовані поруч з виробництвами схожого профілю – такі є в кожному регіоні. Відзначимо, що часто саме бізнес виступає ініціатором такого співробітництва, тому що гостро має потребу в кадрах.
У вищій освіті прикладів дуальної освіти небагато. Зокрема, у 2018 році закінчили навчання магістри спеціальностей «Агроінженерія» та «Агрономія» Сумського національного аграрного університету, які навчалися за дуальною програмою у співпраці з агрокомпанією «Кернел». У МОН повідомляють, що всі вони працевлаштувалися за своїм профілем ще до закінчення курсу.
БОНУС. Приємним бонусом для української системи профтех- і вищої освіти стане те, що дуальна форма дозволить розділити фінансові тяготи організації освітнього процесу між державою і бізнесом. Брак приладів, верстатів та інших засобів навчання вже не буде стояти так гостро (хоча повністю і не зникне), адже практика буде проходити не в стінах установи освіти, а на виробництві.
